Тема уроку. Смислові зв’язки між частинами складносурядного речення.

Мета: поглибити знання учнів про складносурядні речення, з’ясувати

            поняття смислових відношень між частинами складносурядних

            речень; розвивати творчі вміння моделювати складносурядні речення

            з різними смисловими відношеннями відповідно до мети й обставин

            спілкування, розвивати чуттєве, асоціативно-образне та критичне

            мислення учнів; виховувати любов до мови як найціннішої духовної

             скарбниці народу.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

Форма проведення: урок-лінгвістичне дослідження

Обладнання:таблиця «Смислові зв’язки, інтонація між простими реченнями в складносурядному», картки з текстами.

Знайди те слово вічне і земне,

За часом час нам світ перестилає.

Минуле все. Лиш слово не мине

І та любов, що смертю смерть долає.

Микола Ткач

Хід уроку

І. З’ясування емоційної готовності до уроку (обмін побажаннями).

Продовжити речення:

Я думаю, що урок буде цікавим, тому що…

На уроці я буду уважним, наполегливим, старанним, тому що…

ІІ. Перевірка домашнього завдання

1.     Повідомлення на лінгвістичну тему «Складносурядне речення, його будова й засоби  зв’язку  в ньому»

2.     Діалог на тему «Плекаймо в серці кожне гроно».

3.     Складносурядні речення в поезіях Т.Г.Шевченка.

ІІІ. Актуалізація суб’єктного досвіду

Учитель читає напам’ять поезію.

Споконвіку було слово,
Й було Слово в Бога.
Й було Богом святе Слово, -
Все постало з Нього.
Помагай же Слову, Боже,
Із пітьмою в герці,
Щоб жило, правдиве й гоже,
У людському серці.
                     Дмитро Білоус

- Як ви розумієте рядки « Помагай же Слову, Боже, із пітьмою в герці...?»

Герць –

1) окремі сутички, поєдинки українських козаків з ворогами перед боєм;
2) бій,боротьба між противниками, поєдинок;
3) боротьба думок, поглядів тощо.

- Боротьба Слова з пітьмою... Що ж уособлює «пітьма»? Чи є ак­туальними ці рядки?

ІІІ. Повідомлення теми уроку. Цілевизначення та планування

§  Ознайомлення з цілями уроку.

§  Колективне планування діяльності.

ІV. Організація пізнавальної діяльності учнів

1.     Робота в парах з таблицею. Розглянути таблицю «Смислові зв’язки» (Додаток 1) й розповісти про смислові зв’язки в складносурядному реченні. Навести власні приклади.

2.     Лінгвостилістичне спостереження над мовним матеріалом  (з елементами аналізу).

Прочитати текст. Визначити його основну думку. Які почуття він викликає у вас? Чому потрібно плекати й берегти рідне слово? Аргументувати свою думку. Проаналізувати смислові зв’язки між частинами складносурядних речень.

Першим до нас приходить слово, і приходить з материнською колисковою, тихою казкою, доброю ласкою. Світ – мов казка, і пізнаємо ми його за допомогою слова. Почуєш слово – і відчуваєш інтелект народу, його ідеали, його прагнення. Зі слова починається й закінчується духовне життя людини, а тому його треба берегти, плекати.

Чим відрізняється інтонація складносурядних речень з комами й тире? Яку стилістичну функцію відіграють розділові знаки в тексті? Обґрунтуйте відповідь.

3.     Дослідження-моделювання. Скласти з простих речень складносурядні. Дослідити, які смислові зв’язки виражають сурядні сполучники.

1.     Мова й пісня – дві найважливіші фортеці. Народ повинен оберігати їх сильніше, ніж свої кордони.

2.     Слово – зброя. Як усяку зброю, його треба чистити й доглядати.

3.     Слово все називає. Думка за словом поспішає.

4.     Народ творить мову. Мова творить народ.

5.     Без слова немає обнови. Часу мертвіє відлік.

4.     Логічний диктант. Знайти продовження висловів у другому стовпчику. З’ясувати, яким жанрам художньої літератури властиві ці синтаксичні конструкції. Чим зумовлюється їхня виразність? Записати їх.

1. Насміхався кулик з болота

2. Розумний любить учиться

3. Учи другого

4. Краса до вінця

5 Кожух ліпше новий

— і сам помудрішаєш

— а друг старий

— та й сам туди заліз

— а розум до кінця

— а дурний любить іншого вчити

5.     Творча лабораторія

Учитель. Немає таких почуттів, таких подій чи природних явищ, таких глибин науки чи злетів фантазії, які не можна було б висловити, передати, описати українським словом. Кожне слово рідної мови має своє обличчя, як у квітки, у нього свій неповторний аромат і відтінок барви, -  а цих відтінків кожна барва має тисячі.

Прочитайте текст. Визначте складносурядні речення, з’ясуйте смислові зв’язки між частинами. Свою відповідь аргументуйте.

ЯКОГО КОЛЬОРУ СЛОВА

А якого кольору слова?

Тихесенько вимовляю слово «зелений», і постає переді мною все зелене, і я вже чомусь не сумніваюсь, що саме це слово зеленого кольору. Вимовляю слово «мама» — і ввижається мені добра її усмішка, каре іскристе мерехтіння в очах, ласкаве звучання голосу. Жоден колір, либонь, не пов’язується з її образом, тільки здається, наче сяє чимось золотистим від очей, вишневим од губ, яблуками-антонівками від рук — і за всім цим щемко постає слово «рідна», яке, здається, саме зовсім позбавлене кольору, а тільки дороге воно, ніжне, хвилююче, мов усі кольори, разом узяті.

А слово «осінь» — жовте, бо восени дозрівають усі грушки в нашому садку, всі яблука. Спершу світяться поміж листям молодесеньким жовтим полум’ям, потім починають потроху падати на землю, згодом усе рясніше… Й одного дня залишається на гіллі саме тільки жовте, недогоріле листя.

Слово «осінь» туге й жовте, наче віск.

Слово «пролісок» — біле, й чомусь од нього пахне сніжком, який починає танути, й гострою весняною землею, і торішнім перепрілим листям. Слово «зозуля» якесь ніжне, зелененьке, мов пух на вербах, бо коли зозуля починала кувати в цьому році, то зелень на деревах була молода й свіжа, а вербовий цвіт опадав на воду, й здавалось, що вода зацвіла ніжним смарагдовим пушком.

Чи так само, як автор, ви уявляєте колір слів? Якими є ці слова для вас?

6.     Асоціативна творча робота «Якого кольору слова?» (використовуючи складносурядні речення).

7.     Самостійна робота. Синтаксичний розбір речення.

І варіант

Патріотизм починається із ставлення до своєї мови, а поняття рідної мови виступає поряд із поняттям «Батьківщина».

ІІ варіант

Культура мовлення тісно пов’язана з культурою мислення, і в цьому взаємозв’язку думка чітко відтворює образи.

Інтерактивна гра «Круглий стіл»

Доведіть або спростуйте думку.

1.     Вже сьогодні мова, відсутня в Інтернеті, - це мова, яка більше не існує у модерному світі. (Оксана Забужко)

2.     Тих небагатьох, хто говорить правильно, сприймають як диваків і чужаків; власне, у юрбі вони й самі почуваються діаспорою. (Віталій Радчук)

V. Підсумок  уроку

Складання сенканів до слів «мова», «слово» (за варіантами).

VІ. Рефлексія

1.     «Мікрофон». Дати відповіді на запитання
1. Складносурядне речення – це…
2.Засоби зв’язку в ньому?
3.Назвати єднальні сполучники.
4.Які сполучники протиставні?
5.Розділові сполучники?
6.Які сполучники одиничні, які повторювані, а які парні?
7.Інтонація ССР?
8.Чому частини рівноправні?
9. Смислові відношення між частинами?
10. Як сполучники впливають на зміст речень?

2.     Які завдання, виконані на уроці, найбільше сподобалися? Які, на вашу думку, є найважливішими?

Поставте в цілях уроку позначки:

+ усе зрозуміло
? треба ще попрацювати.

Учитель.

Слово ввібрало в себе найтонші порухи наших почуттів; у ньому закарбувались душа, звичаї, традиції, радості й болі народу – усі його духовні цінності, творені століттями.Олесь Гончар писав: «Протягом століть, відбираючи по словечку, по зернятку, геній народу витворив нам у спадок, у вічне користування неосяжне, вічне у своїй красі й блиску розуму лінгвістичне багатство: майте, гордіться, не будьте німі!».

Будьмо гідними мудрості пізнавати мовні скарби, утверджувати в собі рідне слово і в слові влучному, мудрому, доброму утверджувати себе.

VІІ. Домашнє завдання (диференційоване)

1.     Виконати вправу з підручника. (Доповнити складносурядні речення потрібними сурядними сполучниками, визначити смислові зв’язки в них).

2.     Скласти діалог на тему «Що для мене рідна мова?», використовуючи складносурядні речення.

Написати лист-звернення до українців «Не будьте німі!», використовуючи складносурядні речення.